Олександр Горбонос – це ще один працівник компанії «Будінвест Інжиніринг», який став на захист своєї країни у тяжкий час. Впродовж останнього року працював інженером, ремонтував дорожню техніку.
«Вже в кінці лютого починали готуватися до сезону ремонтів. Я з колегами займався підготовкою машин. До першого березня ми мали їх випускати на ділянки», - згадує чоловік.
Та всі робочі плани зруйнувала війна. Олександру Івановичу довелося змінити інструмент на зброю і звикати до позивного «Саїд».
«Подзвонили з військомату, сказали, щоб прибув до них з речима. Оскільки я не проходив строкову службу, мене записали до територіальної оборони Кам’янського району. Тоді нам дали інструктаж, як користуватися автоматом, пістолетом, боєприпасами і ми стали на варту. Зайвих питань не ставили. Слухалися командирів», - розповідає Олександр.
Тоді, згадує військовий, ще не знали, звідки очікувати ворога та чи зможе він прорвати кордони і дістатися Дніпропетровщини.
На щастя, цього не сталося завдяки мужності наших Збройних Сил. Та навіть якби завчасно було відомо, що наша область залишиться у безпеці, каже Олександр, все одно пішов би захищати свою державу. Переживав за маленьку доньку, дружину і вже дорослого сина.
«У мене син цьогоріч закінчував Академію Національної гвардії. Коли розпочалася війна – до них на плац прилетіла ракета. Дві доби я не мав з ним зв’язку. Вагань не було. Я не збирався сидіти вдома, знаючи, що мій син – майбутній офіцер. Хотів намагатися прорватися до нього. На щастя, із ним все гаразд. У березні він достроково закінчив навчання, став лейтенантом», - відзначив військовий.
Зараз пан Олександр проходить службу в одній із бригад, що боронить Схід України. Від початку вторгнення встиг побувати на Курахівському і Бахмутському напрямках. Разом із ним службу несуть і його колеги-дорожники.
«Багато пішло воювати наших водіїв вантажівок, катків, укладачів асфальту. Хто де зараз служить. Слава Богу, всі хлопці живі. Якогось переходу з роботи дорожника до військової сфери не відчув. Нервував, палив багато. Зараз вже кинув», - зізнався Олександр Горбонос.
На роботі про чоловіка та інших дорожників не забувають і часто допомагають, передаючи усе необхідне: харчі, запчастини, ремонтують та передають автомобілі, які так необхідні у зоні бойових дій. Зокрема, коштом «Будінвест Інжиніринг» Олександру придбали позашляховик, який допомагає йому під час служби. 
Найбільше бажання чоловіка зараз, певно, збігається із побажанням усіх, хто служить в українській армії.
«Хочеться одного ранку прокинутися і не одягати військову форму, не брати до рук зброї. Після того, як Україна переможе, планую зібрати усіх колег за одним столом, будувати плани по роботі і якщо вже воювати, то лише з ямами та поганими дорогами, відновлювати те, що зруйнували кацапи. Все у нас буде добре», - каже Олександр.
Від початку бойових дій на території України частина працівників компанії «Будінвест Інжиніринг» добровільно відправилася на передову. Зараз на фронті у різних підрозділах проходять службу 57 працівників дорожньої фірми.
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь